ПРИ́ТЧОВИЙ, а, е. Прикм. до при́тча 1. Уже посвята із образами «розпинателів народних», «тиранів».. підкреслювала притчовий, алегоричний характер змісту поеми [Т. Шевченка «Неофіти»] (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 458).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 74.