ПРИТІ́НЮВАТИ, юю, юєш і ПРИТІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИТІНИ́ТИ, тіню́, ті́ниш, док., перех. Прикривати що-небудь від променів сонця або іншого джерела світла; робити тінь над чим-небудь. Кути огородженого городу притінювали молоді соснові та грабові гаї (Кобр., Вибр., 1954, 84); Щоб запобігти пошкодженню розсади сонячною спекою, її у найжаркіші години дня притінюють, використовуючи для цього рогожі, гілля та інші матеріали (Техн. культ., 1956, 366); Високі тополі від сонця двори притіняють (Наука і культура.., 1971, 282); // Від недостатнього освітлення робити трохи темним, не дуже виразним. Слабеньке світло трохи притіняло його лице, воно, здавалося сірим, землистим, тільки очі, як завше, блищали (М. Ол., Туди, де бій, 1971, 78).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 65.