ПРИХО́ВУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до прихо́вувати. Розпочалась уперта, спочатку старанно приховувана, а потім уже одверта боротьба Івана проти свого вчителя (Кол., Терен.., 1959, 127); Соціалістична революція відкрила перед усім світом приховуваний віками той факт, що справжніми творцями історії є трудящі маси (Талант.., 1958, 110).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 84.