ПРИ́ЧІП, чепа, ч., спец. Вантажний візок без мотора, який причіплюється до самохідних транспортних засобів (трактора, автомашини і т. ін.). Повз двір йшли машини з причепами, на машинах лежав червоноперий сосновий кругляк, свіжі дошки (Перв., Материн.. хліб, 1960, 140); Автомобільний причіп.
Плуг (гарма́та і т. ін.) на при́чепі — плуг (гармата і т. ін.), причеплений до автомашини, трактора і т. ін. Навантажені.. авто поспішали на захід, а звідти до переправи йшли нові — з гарматами на причепах (Петльов., Хотинці, 1949, 16); А буде й такий час — поведе його дочка Стефанія трактора, а за трактором три жниварки на причепі (Цюпа, Назустріч.., 1958, 355).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 99.