ПРИШАБРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИШАБРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., техн. Приганяти металеві поверхні одна до одної, вирівнюючи їх шабером. Треба пришабрувати, припасувати обидві половинки циліндра, з великою точністю підігнати одну до одної так щільно, щоб навіть масло не могло просочитися (Собко, Звич. життя, 1957, 67).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 101.