ПРИШОЛО́МИТИ, млю, миш; мн. пришоло́млять; док., перех., діал. Приголомшити. Як ударив кобилу, та й пришоломив (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 104.