ПРИ́ЯТЕЛІВ, лева, леве. Прикм. до при́ятель; належний приятелеві. Приятелева вода лучча [краща] ворогового меду (Укр.. присл.., 1955, 141); Нема мого нічого — усе приятелеве (Кв.-Осн., II, 1956, 308).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 107.