Що oзначає слово - "приєднувати"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПРИЄ́ДНУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЄДНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Додавати що-небудь до чогось, об’єднувати з чимсь. — Несила ж розпрощатися з новими трьома десятинами, які він уже приєднав до свого поля (Стельмах, І, 1962, 364); // у сполуч. із сл. до себе. Збільшувати свої володіння. Просить король Бела зустрітися, натякає, щоб Данило дав йому поміч. Хоче Бела австрійські землі до себе приєднати (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 563); // Прикріплювати що-небудь до чогось; // Вбирати в себе що-небудь, сполучатися з чимсь. Він [гемоглобін] має здатність легко приєднувати кисень і так само легко його віддавати (Шк. гігієна, 1954, 78).

2. Робити належним кого-небудь до складу певного кола осіб на підставі характеру діяльності. Коли Франко згадував ім’я Достоєвського, він незмінно приєднував його до найбільших імен російської літератури (Рад. літ-во, 3, 1957, 48); Так куди ж іти? В чиновники?.. Приєднати й власну особу до плеяди людей у мундирах (Хотк., І, 1966, 134); Що інше, крім праці, могло приєднати.. молодого ще інженера до тих, хто відвоював собі право будувати таке майбутнє? (Шовк., Інженери, 1956, 76).

3. у сполуч. із сл. свій голос, свій регіт і т. ін. Починати говорити, сміятися і т. ін. разом з іншими, які сміються, говорять і т. ін. Навколо відразу вибухає сміх. Левко, відхиляючи голову, на мить здивовано міряє повеселіле обличчя дівчини, а потім і собі починає гигикати. І тільки тепер до його реготу приєднують свій Данило і Григорій (Стельмах, І, 1962, 52); // у сполуч. із сл. голос. Виявляючи своє ставлення до кого-, чого-небудь, приставати до якоїсь думки; голосувати разом з кимсь за або проти кого-, чого-небудь. Промовець приєднував свій голос до протесту машинобудівників. До їх вимоги звільнити заарештованих (Головко, II, 1957, 628)

4. Те саме, що прилуча́ти 4. Класична спадщина приєднує людей до чистих джерел добра і справедливості, до благородної людяності (Рад. літ-во, 11, 1967, 54).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 609.