ПРИЄ́ДНУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИЄДНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
1. Підходити до кого-небудь, до гурту. Абдулаєв ходив із Моргуновим по розташуванню роти, відбирав бійців.. Викликані схоплювалися на ноги, приєднувалися до Абдулаєва (Тют., Вир, 1964, 493); Маленький школярик, босенький, з підкачаними штанями і з школярською торбинкою через плече, довго не міг приєднатися до гурту (Вас., І, 1959, 102); // З’являтися на додаток до чого-небудь. Свіжа рілля, чорна, мов вороняче крило, виблискувала проти сонця, і до неї приєднувались все нові й нові скиби (Цюпа, На.. ниві, 1958, 33); Він розумів: тепер судитися буде ще тяжче, бо до його позову може приєднатися позов про церковну землю, але й не судитися теж не можна (Стельмах, І, 1962, 358); Зараз до цього почуття приєднались і гордість за подругу, однокласницю, і радість (Донч., V, 1957, 334); // Сполучатися з чим-небудь.
2. Починати брати участь у тому, що роблять інші. Клим забував про наказ Малини — сидіти в траншеї [санітарного] взводу — і приєднувався до бійців, які атакували ворога (Грим., Кавалер.., 1955, 338); Ті, що сиділи ближче до дверей, повернулись спиною до тіла [покійника], готові приєднатись до гри (Коцюб., II, 1955, 353); Тим часом по батареях вибухнули пісні. З якою охотою приєднався б до них Барабаш! (Сміл., Зустрічі, 1936, 65); // Вступати до складу якого-небудь товариства, організації і т. ін. Навесні 1847 р. Маркс і Енгельс приєдналися до таємного пропагандистського товариства: «Союзу комуністів».. (Ленін, 26, 1972, 42); // Переходити на чийсь бік у своїх думках, переконаннях, діях, виявляти свою згоду з ким-, чим-небудь. Навіть далекий від поетичних розчуленостей Дробаха і той змушений був приєднатись до Степуриних міркувань. — Справді, тут що не хата, то окрема індивідуальність, — говорив він (Гончар, Людина.., 1960, 88); // у сполуч. із сл. голос, сміх і т. ін. Починати звучати разом з тим, який звучить. До голосіння Козубихи приєднався ще один голос (Юхвід, Оля, 1959, 127); — Отак я хочу бачити свою леваду, бо вона мені мила, — засміявся вчитель, а вже згодом до його сміху приєднався і Давидів (Стельмах, І, 1962, 142).
Приє́днуватися до слів чиїх — бути згодним з чиїмись словами, бути однієї думки з ким-небудь. Я, старий моряк, приєднуюсь до слів попереднього оратора (Ю. Янов., II, 1958, 100).
3. Те саме, що прилуча́тися 3. Він.. захопився блиском та багатством європейської культури, правда, більше зовнішньої, і вважав своїм обов’язком, обов’язком освіченої людини, приєднатись до неї або, щонайменше, не цуратись її (Коцюб., II, 1955, 135).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 609.