ПРО́БОЧНИК, а, ч. Прилад для відкорковування пляшок; штопор. Доведеться вам зазирнути на кухню, візьміть у мами пробочник і відкрийте пляшку (Перв., Дикий мед, 1963, 388).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 123.