Що oзначає слово - "провал"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПРОВА́Л, у, ч.

1. Дія за знач. провали́ти, прова́лювати і провали́тися, прова́люватися 1, 5. Землетруси поділяються на три великі групи залежно від причин, якими вони обумовлюються. Першу групу утворюють обвальні землетруси, що викликаються значними обвалами в горах, провалом стелі великих печер (Наука.., 6, 1958, 55); Соціалізм, як могутній щит, захищає народи від експорту контрреволюції. Яскравим підтвердженням цього є провал інтервенції імперіалізму США проти героїчної Куби в 1961 і 1962 роках (Ком. Укр., 11, 1963, 18); Боляче переживав [Бронко] провал справи, в яку вклав свою душу (Вільде, Сестри.., 1958, 224).

2. Крізний отвір у чому-небудь унаслідок пробою, пролому і т. ін. Мур світився великим провалом, що його учинила бомба російських артилеристів (Добр., Очак. розмир, 1965, 170); * Образно. Бували години і дні, які залишалися позаду чорними провалами (Коз., Гарячі руки, 1960, 129); // Глибоке провалля (у 1 знач.). Ліс був рідкий, гори невисокі, скал ані сліду, та й яри не глибші понад звичайну міру гірських провалів (Фр., III, 1950, 140).

3. перен. Те саме, що невда́ча. Я щиро переживав провал вистави (Панч, На калин. мості, 1965, 38); — Як провалилась на першому екзамені, так і пішло відтоді… Самі провали! (Головко, І, 1957, 456); Наступ гітлерівських полчищ на Москву зазнав повного провалу (Наука.., 4, 1970, 42); // Припинення діяльності (законспірованої особи, нелегальної організації і т. ін.) внаслідок арешту, розгрому, зради і т. ін. В Калинівці вбито Колю Архиповича, а всіх його товаришів по підпіллю замучено в гестапо. Почалися провали і в інших селах (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 30); Невже провал і всі загинули? Ні, цього не може бути. Там Трохим Маркович Задорожний. Він не дасть… (Петльов., Хотинці, 1949, 164).

4. Стан тимчасової втрати пам’яті, свідомості. Однаковохоч пить, хоч вилить! І потімпам’яті провал, Неначе хтось минуле виїв… (Рильський, Поеми, 1957, 179); — Не знаю, з ким маю честь. Гість миттю розплющив очі: — А я хіба не сказав, не відрекомендувався? Провали в пам’яті (Хижняк, Килимок, 1961, 30).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 127.