ПРОВА́ЛИНА, и, ж. Те саме, що прова́л 2. От скінчилася провалина між горами. Стало рівніше (Хотк., II, 1966, 246).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 128.