Проволокита, ти, ж. Бродяжничество, шлянье. Як пустить Бог Микиту на проволокиту, то аби де умре. Ном. № 2120.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 460.
Що oзначає слово - "проволокита"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.