ПРОГА́ВКАТИ, аю, аєш, док.
1. неперех. Гавкати (у 1 знач.) якийсь час. * Образно. Десь здаля прогавкала незвичайна.. сирена, і весь натовп захолов у напруженні (Епік, Тв., 1958, 517).
2. перех. і без додатка, перен., вульг. Промовити, проказати що-небудь (про людину, яку зневажають).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 146.