ПРОГНА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. прогна́ти 1, 2. Захар розумів добре, що… неприхильний засуд [тухольського суду], що вирече прогнання боярина з громади, грозить також немалою небезпекою (Фр., VI, 1951, 42).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 151.