Проговіти, вію, єш, гл.
1) Проговѣть.
2) Истратить на говѣнье. Копійок 30 проговіла. Харьк. г.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 462.
Що oзначає слово - "проговіти"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.