ПРОГОЛО́ШУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до проголо́шувати. Необхідною умовою поліпшення господарської організації і зростання виробництва є фактичне проведення в життя зверху донизу не раз проголошуваного принципу точної відповідальності певної особи за певну роботу (КП України в резол. і рішен.., 1958, 58).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 154.