ПРОГРІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОГРІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док.
1. Нагріватися якоюсь мірою або цілком, повністю. Купатися самого в річку Родим Сивоока не пускав і вирив для нього міленьку копанку, в якій вода прогрівалася до самого дна і можна було лежати хоч цілий день (Загреб., Диво, 1968, 37); Піч поступово прогрілась. Від її сталевого тіла війнуло липневою спекою (Роб. газ., 27.IX 1966, 3); Підзимові чи ранні весняні посіви однорічного олійного молочаю дають звичайно сходи в кінці квітня або на початку травня, тобто після того, як грунт добре прогріється (Ол. та ефір. культ., 1956, 328).
2. тільки недок. Пас. до прогріва́ти 1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 161.