ПРОГУ́ЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прогуля́ти. Ударник лічить трудодні, а ледар — прогуляні дні (Укр.. присл.., 1955, 392); // прогу́ляно, безос. присудк. сл. [Демко:] Як тільки згадаю, скільки день моїх марно пройшло, що одних понеділків прогуляно, то аж страшно стане! (Кроп., II, 1958, 197).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 163.