ПРОГІМНА́ЗІЯ, ї, ж. У дореволюційній Росії — неповний середній загальноосвітній навчальний заклад (чоловічий, жіночий). Антося й Леся вчилися в прогімназії в близькому здоровому містечку (Н.-Лев., IV, 1956, 75); Видержала [Соня] екзамен за шість класів у прогімназії (Вас., І, 1959, 254); Помер батько, і сестрам ще тяжче стало. Вони ходили на поденну роботу, заробляли дома шитвом і вчили свою Галю в прогімназії (Кучер, Дорога.., 1958, 75).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 150.