ПРОДИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРОДИВИ́ТИ, дивлю́, ди́виш; мн. проди́влять; док., перех.: ◊ Продивля́ти (продиви́ти) о́чі — довго і з нетерпінням чекати кого-небудь. Як голуб сивенький не верне до ночі, За ним друг миленький продивляє очі (Пісні та романси.., II, 1956, 71).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 168.