ПРОДО́ВЖУВАЧ, а, ч. Той, хто продовжує і розвиває почате, підготовлене, закладене і т. ін. своїми попередниками. Великий продовжувач справи Маркса Ленін підніс значення революційної теорії (П’ятдесят років КПРС, 1953, 7); Толстой був продовжувачем великих реалістичних традицій, ідей гуманізму, народності, високого громадського покликання літератури (Рад. літ-во, 1, 1961, 45).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 172.