ПРОДОВО́ЛЬЧИЙ, а, е. Стос. до продовольства. Справжні основи господарства — це продовольчий фонд (Ленін, 42, 1974, 143); Поряд з зростанням продажу продовольчих товарів, населення республіки купує тепер значно більше високоякісних промислових товарів, особливо тих, які поліпшують побут людини (Матер. XXII з. Компартії України, 1961, 59); // Який служить продовольством. Сочевиця має велике народно-господарське значення як продовольча і кормова культура (Зерн. боб. культ., 1956, 50); Населенню потрібна продовольча картопля високих смакових якостей (Хлібороб Укр., 5, 1965, 16); // Який займається заготівлею, зберіганням, розподілом і т. ін. продовольства. Для забезпечення країни хлібом Ленін запропонував створити продовольчі загони з передових робітників, послати їх на село і підняти бідноту на боротьбу з куркульством (Біогр. Леніна, 1955, 201); — Та хіба в вашій економії хліба нема? Продовольчий комітет при волості є ж у вас? (Головко, II, 1957, 495); // Признач. для заготівлі, зберігання, розподілу і т. ін. продовольства. У перший, організаційний період сотні продовольчих баз, вчасно закладених у лісах, забезпечили партизанів усім необхідним (Шер., Молоді месники, 1949, 8); Продовольчий пункт.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 172.