ПРОДРА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОДРА́ЇТИ, а́ю, а́їш, док., перех.
1. Промивати старанно, акуратно, прочищати, протирати до блиску.
2. перен., розм. Гостро критикувати кого-небудь, висловлюючи незадоволення його діями, поведінкою і т. ін. Гейка він неодноразово продраював.. за брудні фали (Ткач, Моряки, 1948, 24); [Арсен:] Піти хіба у райпартком, поговорити… Там би йому душу вправили! Продраїли б так, що.. Але… Це ж він озлобиться на мене! (Мороз, П’єси, 1959, 268).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 172.