ПРОДУ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОДУБИ́ТИ, дублю́, ду́биш; мн. проду́блять; док., перех. Обробляти дубленням. Продубити шкіри; Продубити льон на килими; // перен. Робити шкіру людини грубою, шорсткою (про дію вітру, холоду, сонця і т. ін.). Чабан — це той,.. кого спека продублює і осінні мряки пронизують до кісток (Гончар, Тронка, 1963, 15).
ПРОДУБЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, перех. Док. до дублюва́ти. О 9-й вечора пролунав постріл «Авроры». Його продублював постріл з Петропавловської фортеці (Вітч., 11, 1967, 196); Продублювати фільм.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 173.