ПРОЗОРЛИ́ВІСТЬ, рідко ПРОЗІРЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. прозорли́вий, прозірли́вий. Він [І. Франко] іноді з прозорливістю ясновидця визначав і ті форми, в які виллється щасливе майбутнє народу (Рильський, III, 1955, 281); Пархоменко розмовляв з Леніним більше години і вийшов із Кремля глибоко вражений тою зворушливою простотою і прозорливістю, якою чарував усіх Ленін (Панч, Вибр., 1947, 350); Ще на самому початку соціалістичного будівництва Ленін з геніальною прозорливістю передбачав швидке зростання економіки нашої Батьківщини (Літ. газ., 25.V 1961, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 186.