ПРОКА́Т1, у, ч. Надання чого-небудь у тимчасове користування за угодою і певною оплатою. Автомобільний парк країни зросте до розмірів, що забезпечать цілковите задоволення потреб у вантажних і пасажирських перевозках, у великій мірі поширяться станції прокату автомобілів (Програма КПРС, 1961, 63); // Те саме, що кінопрока́т. Прокат фільмів; // Тимчасове користування чим-небудь, одержаним за угодою й оплатою. Зібраних громадянством коштів вистачило тільки.. оплатити прокат костюмів і бутафорії на кілька вистав (Минуле укр. театру, 1953, 165).
ПРОКА́Т2, у, ч.
1. Дія за знач. прока́тувати2 3. — Палатимуть тут домни й мартени, густимуть рольганги й прокатні стани гарячого й холодного прокату (Вишня, І, 1956, 332).
2. Металеві заготовки чи вироби, одержані способом прокатування (див. прока́тування2). Заготовки різного профілю та розмірів одержують на металургійних заводах шляхом прокатування металевих злитків на прокатних станах.. Виготовлену продукцію називають прокатом (Слюс. справа, 1957, 44); Державні стандарти дозволяють коливання кожного виду прокату по товщині в суворо встановлених межах від сотої до тисячної частки міліметра (Ком. Укр., 10, 1960, 27).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 195.