ПРОКА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОКАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Вирівнювати, вигладжувати качалкою та рублем що-небудь (полотно, білизну і т. ін.); // Розрівнювати, розкачувати тісто, надаючи йому певної товщини.
2. Подавати куди-небудь, крізь щось газ, рідину помпою, насосом і т. ін. В майбутньому ми, мабуть, зможемо прокачувати воду або інші речовини з низькою температурою кипіння крізь пористі, відносно глибокі шари Землі (Наука.., 9, 1963, 23).
3. тільки док. Качати якийсь час.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 196.