ПРОКОНСУЛЬТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся. Док. до консультува́тися. Хвилин десять-двадцять вихователька не з’являлась у класі. Цього було досить. Задачку всі [учні] швиденько переписували, встигали проконсультуватись з інших предметів (Збан., Курил. о-ви, 1963, 125).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 205.