ПРОКО́ПУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРОКОПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
1. рідко. Копаючи, прокладати собі шлях куди-небудь.
2. рідко. Копаючи, проникати куди-небудь, до чогось, виявляти щось; докопуватися. * Образно. Мало зажадав [перед смертю] старий землекоп від сина, та, певно, тими словами він прокопався до всієї глибини його душі (Вол., Самоцвіти, 1952, 72).
3. тільки док. Копатися (у 1, 2 знач.) якийсь час.
4. тільки недок. Пас. до проко́пувати 1, 2.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 206.