ПРОКРЕ́СЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прокре́слити. Земля заіскрилася кожною сніжинкою, — тільки біля самого небокраю обривалася легко прокресленою лінією, відділяючи селянські поля від ниви, засіяної зорями (Стельмах, І, 1962, 64).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 208.