ПРОКУ́С, у, ч.
1. Дія за знач. прокуси́ти, проку́шувати.
2. Прокушене місце; рана від укусу.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 211.
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
ПРОКУ́С, у, ч.
1. Дія за знач. прокуси́ти, проку́шувати.
2. Прокушене місце; рана від укусу.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 211.