ПРОЛИ́СКУВАТИСЯ, ується, недок., рідко. Яскраво відсвічуватися; сяяти, блищати. Небо на заході ще трохи жевріло і пролискувалось наскрізь, неначе за селом за горами десь дотлівала пожежа (Н.-Лев., VI, 1966, 316).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 217.