ПРО́ЛІСКА, и, ж., одн. (мн. про́ліски, сок). Те саме, що про́лісок1. Проліска — досить поширена по листяних лісах, чагарниках тощо ранньовесняна рослина (Практ. з систем. та морф. рослин, 1955, 179); Обабіч дороги стіною стоять предковічні дерева, шепочуть галуззям, а над ними — блакитне, як суцвіття пролісок, безхмарне небо (М. Ол., Леся, 1960, 108).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 217.