Що oзначає слово - "промах"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПРО́МАХ, у, ч.

1. Дія за знач. промахну́тися, прома́хуватися 1. Хіба не беззахисний він зараз, коли доля його сина залежить десь, може, тільки від випадкового влучання чи промаху ворожого артилериста? (Гончар, III, 1959, 427).

2. Постріл, кидок, удар і т. ін. мимо цілі. Настрілявшися, вертались ми щасливі, Дарма що промахів чимало в нас було (Рильський III, 1961, 186); Броньовані машини добре «бачать» вдень і вночі, а їх прицільний вогонь не знає промахів (Веч. Київ, 9.IX 1967, 1); // Невдала спроба, марні намагання що-небудь зробити. Хлопчик після кількох промахів, нарешті, виудив маленьку рибку (Донч., VI, 1957, 636); Степан, помітивши часті мої промахи, радить мені перейти в оту он заводь і попробувати бити на воді (Гончар, Маша.., 1959, 52).

◊ Не дава́ти (не да́ти) про́маху: а) влучати в ціль; б) добре робити свою справу. — В нас кожен прикордонник промаху не дасть (Козл., Зол. грамота, 1939, 88).

3. перен. Помилка в діях, учинках, у суперечці або у словесному поєдинкові чи двобої. — Чому другий дає собі раду сам?Який другий?запитала їмость і поповнила цим запитанням великий тактичний промах. Сама подала панотцеві зброю до рук (Март., Тв., 1954, 353); Парася вже й сама побачила свій промах. Червона від сорому та збентеження, пурхнула в другу кімнату (Збан., Переджнив’я, 1955, 202); // Недолік якої-небудь авторської праці, прорахунок при виконанні чогось і т. ін. Часами у мене з’являється якесь дуже скептичне і суворе відношення до сеї драми, і мені здається тоді, що в ній більше промахів, ніж чого доброго (Л. Укр., V, 1956, 205); Коли картина йому [унтерові] й не сподобається, то, може ж, ще сприйме все те за промах, мистецьку недосвідченість.. і.. на перший раз не каратиме? (Коз., Гарячі руки, 1960, 59); Багатослів’яце майже неминучий супутник ілюстративності і поверховості. Отже, це не така малозначуща вада, як декому здається. Це не технічний промах, а вада мислення (Літ. газ., 12.I 1962, 2); // Неблагополучний результат, наслідок якої-небудь справи; невдача. Ще з осені в усіх ланках і бригадах відбулися збори, на яких буряководи підвели підсумки, проаналізували успіхи і промахи, виявили невикористані резерви і намітили конкретні заходи для виконання взятих зобов’язань (Хлібороб Укр., 2, 1965, 16); Радіти з перемог і хвилюватися через промахи.

◊ Зроби́ти про́мах — помилитися. — Видно, зробили [хлопці] якийсь промах. І вгрузли здорово. Це вже, мабуть, з півгодини точиться стрілянина. Не одірвуться, видно, ніяк од погоні (Головко, II, 1957, 574); Коли вже син поздоровкається і промаху ніякого в етикеті не зробить, тоді вицвіла текуча блакить батькових очей враз наливається ніжністю (Гончар, Тронка, 1963, 4); Не про́мах — про спритну, кмітливу людину. [Виборний:] Наталка не промах!.. О, розумна і догадлива дівка! (Котл., II, 1953, 14); Сам дідусь був не промах: за словом у кишеню не лазив (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 70).

Без про́маху: а) влучно. — Не здумайте тікати, — суворо сказав Андрій і поплескав рукою по чорному стволу гвинтівки. — Німецька, б’є без промаху (Тют., Вир, 1964, 425); б) безпомилково. [Дудар:] Я не знаю села Горбачів, так щоб без промаху. Не знаю, чи зможе воно дати стільки, як тут ухвалили (Мик., І, 1957, 51).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 223.