ПРОМА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОМА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док. Коливаючись, час від часу виднітися; майоріти, маяти. Між деревами гарно вирізьблювалися летючі постаті коней, блискала зброя, мальовничо промаював дорогий одяг (Загреб., Диво, 1968, 216); * Образно. Десь над водами промає пісні тихої крило (Голов., З листів.., 1940, 25).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 224.