ПРОМЕНА́Д, у, ч.
1. заст., жарт. Прогулянка, довготривале гуляння. Статечні отці сімейств закінчили вже свій передвечірній променад (Кол., Терен.., 1959, 120); Готування до променаду скінчене… Вас також запросили взяти участь у прогулянці до Галичини (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 331).
2. Місце для гуляння. У зв’язку з будівництвом Канівської ГЕС рівень Дніпра в межах нашого міста стане значно вищий. Лід водою сховається і нижній променад набережної (Веч. Київ, 5.IV 1968, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 224.