ПРОМИ́ВИНА, и, ж. Крізний отвір або заглибина на поверхні чого-небудь, утворені потоком води. Течія часто-густо робила в кризі промивини, в які можна було провалитися (Загреб., Спека, 1961, 36).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 227.