ПРОМИСЛО́ВІСТЬ, вості, ж. Найважливіша галузь суспільного матеріального виробництва; сукупність підприємств (фабрик, заводів, електростанцій, шахт і т. ін.), на яких виробляються знаряддя праці, добувається і обробляється сировина, виготовляється частина предметів споживання. Колишня феодальна, або цехова, організація промисловості не могла вже задовольнити попиту, що зростав разом з ринками (Комун. маніф., 1963, 30); Промисловість, як головна підойма майбутнього економічного піднесення і соціалістичного перетворення господарства і як основа диктатури пролетаріату, повинна стояти в центрі уваги і піклування Радянської держави і нашої партії (КП України в резол. і рішен., 1958, 176); Завдання нашої літератури — змалювати велич Вітчизняної війни, відбудову промисловості,.. оновлення сільського господарства (Рильський, IX, 1962, 17); // Окремий вид цієї галузі виробництва. Будувати цей завод почали напередодні війни чотирнадцятого року, а закінчували вже тоді, коли оборонне значення хімічної промисловості стало ясним навіть царському урядові (Шовк., Інженери, 1956, 76); Багатющі запаси солі, вапна і доломіту [в Румунії] стали базою для розвитку лужної промисловості (Наука.., 1, 1959, 54).
∆ Важка́ промисло́вість див. важки́й; Легка́ промисло́вість — те саме, що Легка́ інду́стрія (див. легки́й).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 230.