ПРОМКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., розм., рідко.
1. Пройти, проникнути крізь що-небудь; пронизати. Світ Місяця облив їх [русалок] білі лиця, сині очі та русі, довгі коси, промкнув наскрізь тонку прозору білу одежу (Н.-Лев., IV, 1956, 11).
2. перен. Зрозуміти, осягнути щось, дізнатися про кого-, що-небудь. Ти хіба промкнеш чоловіка, чи п’яниця він, чи ні (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 234.