ПРОМОРО́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до проморо́зити.
2. у знач. прикм. Дуже холодний, морозний. Для нього [Максима] завжди було радістю ходити на лижах, глибоко дихаючи промороженим, прозорим повітрям (Ткач, Арена, 1960, 127).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 237.