ПРОМО́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОМОСТИ́ТИ, ощу́, о́стиш, док., перех. Вимощуючи чим-небудь, прокладати дорогу, стежку і т. ін. Промощувати тротуар; // у сполуч. із сл. дорога, перен. Пробиратися у важкопрохідній місцевості. Пішов [провідник], промощуючи дорогу поміж руїнами (Фр., II, 1950, 98).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 238.