ПРОМІ́РЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до промі́ряти. Проміряне лотом морське дно; Весь шлях, щойно проміряний старшиною.., зараз ніби ввібгався в його чоботи, вкупі з оцим болотним запахом (Гончар, Новели, 1954, 11); В боях і в праці звірена, Ногами вся проміряна Земля із краю в край (Гірник, Сонце.., 1958, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 233.