ПРОПАРАДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Док. до парадува́ти 1. — Інспектори їдуть? — озлоблено говорили в полках учасники каховських атак. — Що ж, підемо пропарадуємо перед ними. Хай бачать, чого нам коштувала тут Каховка (Гончар, II, 1959, 351).
2. Парадувати (у 1 знач.) якийсь час.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 250.