ПРОПИ́ХКАТИ, аю, аєш, док. 1. Док. до пи́хкати 3. Машина пропихкала востаннє і стала.
2. розм. Пройти, проїхати, пихкаючи. Ховаючись за шматки темряви, коліями квапливо пропихкав паровоз (Загреб., Європа 45, 1959, 90).
3. Пихкати якийсь час.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 255.