ПРОПЛА́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. пропла́вити, проплавля́ти. У космосі вдалося досягти необхідного проплавлення металу, щільності й міцності швів, у яких не було знайдено небажаних газових і неметалевих включень (Наука.., 9, 1970, 40); При зварюванні більшості різнорідних металів необхідно забезпечити мінімальне проплавлення поверхневих шарів одного з металів (Вісник АН, 2, 1971, 21).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 255.