ПРОПОРЦІ́ЙНО. Присл. до пропорці́йний. Другий [юнак] поруч [з першим] був значно нижчий, пропорційно, як дівчина, складений, червонощокий мамин синок, неначе гнався за своїм високим приятелем і не смів випереджати (Ле, Хмельницький, І, 1957, 221).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 260.