ПРОРИБА́ЛИТИ, лю, лиш, док.
1. перех. Витратити на рибальство (життя, вік). — Не жалкую, що став рибалкою. Коли б можна було ще один або й два віки жити — то й їх би прорибалив (Збан., Мор. чайка, 1959, 87).
2. неперех. Рибалити якийсь час. Прорибалив цілий день.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 265.