ПРОРО́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пророби́ти 1, 2, 4. Отвір, що був пророблений у стіні, виходив у хлів, де були складені дрова (Турч., Зорі.., 1950, 84); У Якутську геодезистам запропонували подати звіт про пророблену роботу (Видатні вітч. географи.., 1954, 22); — Адміністрація шахт знахабніла і вирішила урізати платню навіть за пророблені вже два тижні (Кол., Терен.., 1959, 62); // проро́блено, безос. присудк. сл. [Вересай:] Матеріали до випуску аспірантів у вас уже пророблено? (Мик., І, 1957, 379).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 271.