ПРО́РІСТЬ, рості, ж.
1. Густі сходи злакових або взагалі молоді пагони рослин. На полях давно вже зеленіла буйна прорість, уже заєць міг сховатися в пшениці (Кач., Вибр., 1953, 216); Жадібно всмоктувала земля життєдайне тепло, тяглася до сонця незчисленними голками прорості (Тулуб, Людолови, І, 1957, 15); Полин вже прорість гнав стрілчасту (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 126); * Образно. Я б хотів тобі сказати слово, Щоб ядерним падало зерном; Щоб зростала з нього щедра прорість (Перв., І,1958, 205); * У порівн. Доручай робити доповіді.. кожному молодому шахтареві.. Серце в них, як прорість, тягнеться до сонця (Донч., Шахта.., 1949, 46).
2. Тонкий прошарок жиру в м’ясі або м’яса в салі. Із свинячої жирної грудинки з прорістю видаляють кістки, нарізують її дрібними кубиками, додають.. свинячого м’яса з окосту, яєць,.. цибулі, меленого перцю, солі. Все змішують і начиняють.. свинячий шлунок (Укр. страви, 1957, 158).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 271.